Тема 3. Підпрограми-функції

Процедури-функції

1. Задається функція так:

Function <ім'я функції>(<список формальних параметрів>):<тип результату>;

2. У тілі функції обов'язково повинен бути оператор присвоєння виду:

<ім'я функції>:=<вираз>

3. Результат виконання функції потрібно присвоїти відповідній змінній.

Параметр — це змінна, яка використовується для обчислення значення функції. Відмінність параметру від звичайної змінної полягає в тому, що він описується не в розділі опису змінних, а в заголовку функції. Конкретне значення параметр отримує під час роботи програми при викликанні функції з основної програми.

Список формальних параметрів використовується для передачі даних в підпрограму – функцію. Після імені змінної чи групи імен змінних йде двокрапка і записується тип цих змінних.

Тип результату — це тип значення, яке функція повертає у викликаючу її програму.

В розділі операторів знаходиться хоча б один оператор, який присвоює імені функції деякий вираз.

Приклад: Порахувати суму двох чисел.

Program Dem_fun;

Var x1,x2,x:Real;

Function Fsum(a,b:Real):Real;

Begin

  Fsum:=a+b

End;

Begin

  Write (‘вв.2 числа’)

  Read(x1, x2);

  X:=Fsum(x1,x2);

  Write (x1,’+’,x2,’=’,x)

End.

Виклик функції користувача здійснюється аналогічно тому, як і виклик будь-якої функції   X:=Fsum(x1,x2).

Задача: по заданих дійсних значеннях x і y обчислити u=max(x+y,x*y), v=max(0.5,u).

Програма розв'язку цієї задачі з використанням функції:

Program Max3;

Var x,y,u,v:real;

Function Max(r1,r2:real):real;

Begin

 If r1>r2 then max:=r1 else max:=r2

End;

Begin

 Read(x,y);

 U:=Max(x+y,x*y);

 V:=Max(0.5,u);

 Writeln(u,v)

End.

Приклад. Скласти програму з використанням функцій та процедур з параметрами: порахувати суму елементів матриць a,b,c розміру 3´4, що містить дійсні елементи.

program PR2;

const m =3; n = 4;

type matr= array[1..3,1..4] of real;

var  a,b,c:matr; s1,s2,s3:real;

procedure Vvid(var d:matr);

var i, j: integer;

 begin

           for i: = 1 to 3 do

             for j: = 1 to 4 do

                 read(d[i, j]);

 end;

function SUM(d:matr):real;

var s:real;

begin s: =0;

    for i: = 1 to 3 do      

        for j: = 1 to 4 do

            s: = s + d[i, j];

    sum:=s;

 end;

begin  

      Vvid(a);  s1:=SUM(a); writeln (‘s1=’, s1);

      Vvid(b);  s2:=SUM(b); writeln (‘s2=’, s2);

      Vvid(c);  s3:=SUM(c); writeln (‘s3=’, s3);

end.

Підручник : ст. 206(Виклик з однієї процедури іншої),ст. 209, 211-212(функції), ст. 217=219(рекурсія).

Д./з. 1

1. Ввести вектори a,b,c з n дійсних елементів. Всі елементи, які належать проміжку [-5,5], замінити на максимальний елемент відповідного вектора. Вивести утворені вектори.Використати процедури.

2. Ввести ціле число x. Обчислити u = min(x,x²), v = min(0.2,u), використовуючи функції.

3. Ввести дійсні числа a,b,c. Якщо трикутник з такими сторонами існує, то знайти його площу (задати дві функції: для визначеня існування трикутника та знаходження площі). Підказка на ст.212.

Д./з. 2 (Використовуючи функції)

1. Порахувати середнє арифметичне додатніх елементів кожного з векторів a,b,c, які складаються з n дійсних елементів.

2. Порахувати кількість елементів, що належать проміжку [-6,6] кожного з векторів a,b,c, які складаються з n дійсних елементів. Також знайти максимальний елемент кожного з цих векторів.